Если будете выбирать бумажный паспорт или ID. Словом, почитайте этот пост. Поехала в ЦНАП. Взяла номерок, приготовилась ждать и тут вжух – и на экране мой номер …

Якщо будете вибирати паперовий паспорт чи ID…

Словом, почитайте цей пост

Екатерина Поповская:

Хто збирається оформити собі ІД-карту замість паспорта, зараз я вам тут напишу, як воно і що. Значить так. Прийшла пора мені фото у паспорт вклеювати. Але чого ж фото вклеювати у потріпану книжечку, якщо у нас тут технології і всьо такоє.
Буду ІД-картку собі оформлювати, ну бо ж по закону вже можна (тим, кому 14 років, 25 і 45). Я крайня справа, звісно. Поїхала у ЦНАП. взяла номерок, приготувалася чекати і тут вжух — і на екрані мій номер: заходьте, будь ласка. Жіночка у ЦНАПІ мене чомусь взялася переконувати, що краще фоточку вклеїти, бо це безплатно. Тю, — сказала я їй на це. То вона мені виписала якийсь папір і сказала йти ставати на чергу у Міграційній службі. Далі все було казково і круто: зайшла на сайт, зареєструвалася в електронній черзі, обрала зручний день і час, прочитала, що саме треба взяти з собою, вилізло віконце, де мене запитали, чи хочу я заплатити за послугу не встаючи зі стільця, в інтернеті. Та ясна річ, що так.
Вжух — 290 гривень злизало з картики — і квитанція вилізла із принтера. Отак все просто і круто. Поки не з»являється людина у цьому ланцюжку. Приїхала я у міграційну нашого району. Ну, да, обшарпані стіни — але яке мені діло? На екрані бачу мій номер, написано, що чекати треба 15 хвилин.

Дівчина на рецепшені каже: кому на ІД — йдіть на другий поверх. Пішла. Трохи ще почекала. Дійсно, хвилин за 10 випав мій номерок. Заходжу.
«Давайте усі копії документів». Для чого? у вас же ось сканер. Давайте справжню квитанцію, а не оце осьо. Так я ж у інтернеті оплатила. То й шо? Йди і обміняй внизу оцю свою бумажку на «нормальний» чек. Починає підвищувати голос. Я у відповідь прошу не горлопанити на мене, бо я жіночка делікатна. Каже: давайте зараз дивіться в об»єктив, буду фотографувати. Словом, сфотографували (страшна вийшла й перелякана), відбитки взяли, підпис, як курка лапою, накорявила. Тепер, каже, йдіть і принесіть мені копії і нормальний чек. Пішла шукати. Зробила. Принесла. Коли, питаю, паспорт буде? Каже, через місяць, А як дізнатися, що готовий? Єхидненько так: ну, ви ж на сайті реєструвалися, там і дивіться. Але як буде написано, що готово, то не думайте прямо вже й бігти за ним. Почекайте ще чотири дні.

Чому?? Ну бо то ще не значить, що вже нам його привезли, якщо там написано, що готово ( а ви кажете, Маск ракету на Марс погнав, тесла по орбіті катається, ага). Паспорта мого, мабуть, пішки будуть нести 4 дні з друкарні. Кажу: а дайте якийсь папір, що я — це я, а паспорт ще роблять. Не положено. Бо у вас тоді, коли ви старий паспорт получали, прописка була не у нас. Ну добре, місяць побомжую. Словом, пішла звідти з таким відчуттям, що спочатку був солодкий десерт, а потім принесли прокислий борщ з гнилою капустою

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Тисни"Like"та приєднуйся до нас в Facebook
Жміть "лайк" та дізнавайтеся більше цікавих новин
error: Content is protected !!